6 жовтня 2026 року Нобелівську премію з фізики присуджено вченому, який стоїть за ідеєю перетворити антарктичний лід на гігантський детектор космічних частинок. Як повідомляє hromadske, лауреат — бельгійсько-американський науковець Френсіс Гальзен, професор Вісконсинського університету, який народився в Бельгії 1944 року. За версією Бабель, громадянство вченого зазначено як американське, тож у різних джерелах ця деталь різниться.
Шлях від ідеї до підлідної обсерваторії
Гальзен уперше представив ідею захоплення нейтрино на Південному полюсі ще 1988 року. Саме він першим зрозумів, що кригу на Південному полюсі можна використовувати для відстеження частинок, відомих як нейтрино. У підсумку Гальзен розробив нейтринну обсерваторію IceCube — підлідний об’єкт на антарктичній станції «Амундсен-Скотт» на глибині від 1450 до 2450 метрів, що покриває кубічний кілометр льоду й за допомогою сенсорів ловить сліди нейтрино.
Що дає відкриття для науки
Нейтрино — частинка з дуже малою масою, яка прилітає до Землі з далеких куточків Всесвіту й не взаємодіє майже з жодною речовиною. Побачити її можна, лише коли вона стикається з атомним ядром і виробляє спалахи світла, які відстежують у прозорому антарктичному льоду. Нейтрино випромінюють зорі, як-от Сонце, а трильйони таких частинок щосекунди проходять крізь людське тіло. Нобелівський комітет відзначив Гальзена за вирішальний внесок у роботу IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження.
Залишити відповідь