Колишній генераль прокурор Руслан Кравченко 28 жовтня 2026 року заявив, що керівники НАБУ та САП просили відправити до Австрії групу для вчинення проти нього «насильницьких дій», а накази їй надходили з Офісу президента. Доказів цих тверджень він не навів. НАБУ і САП відкинули звинувачення та заявили, що сприймають заяву Кравченка як спробу забезпечити собі захист у державі перебування.
Відповідь НАБУ і САП
В НАБУ наголосили, що твердження колишнього генпрокурора про причетність НАБУ та САП до згаданих ним подій не відповідають дійсності. Відомства також повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» про свою реакцію на заяву Кравченка.
Обставини залишення за кордоном
За наказом Кравченка він вирушив у ніч на 14 вересня через пункт пропуску Шегині — Медика до Парижа на п’ять днів для участі у слуханнях під егідою ПАРЄ щодо українських дітей, однак у списку учасників дискусії його не було. Відрядження завершилося 18 вересня, а 21 вересня колишній генпрокурор не повернувся на роботу. Він не пояснив, чому не повернувся з відрядження до України.
Кравченко також стверджував, що в Австрії затримали двох військовослужбовців ГУР із підрозділу «Артан», а командир підрозділу Віктор Торкотюк на момент затримання перебував у Відні. Ці твердження не були підтверджені.
Контекст операції «Карфаген»
Операція НАБУ і САП «Карфаген» стосується ймовірної злочинної організації, яка, за даними слідства, «кришувала» мережу шахрайських кол-центрів. Організатором схеми в НАБУ вважають посадовця Офісу генпрокурора Сергія Кропиву, якого суд узяв під варту з можливістю внести заставу в 120 млн грн.
Залишити відповідь